МЕГА tor Ессентуки ЛСД экстази ecstasy закладки

Олдскульные парни, имхо, поколотиться – это что-то! И вот я, типа, покупаю закладку, одним глазком, да так, картиночку выбрал – ЛСД 25. Что, кажется, я магнитом по голове что ли прогулялся? Нет, братан, я, как все приличные наркоманы, замутил это дело через тёмную сторону интернета.

Так вот, беру я эту примагниченную закладку, шмыгаю на дачу, чтоб не попасться на глаза блюстителям порядка. А там такая база подъехала, братухи! Весь кайф, понимаешь, начинает развиваться! Желание разговаривать с помидорами возникло просто само собой. Ведь, как ты знаешь, когда ты в пиках, можно разговаривать со всеми: с деревьями, собаками, да даже с китами в океане. Так почему бы и не с помидорами?

Я, встав на ноги, чувствую себя настоящим магнитом для овощей. Да, я знаю, это звучит странно, но наркотики так влияют на мозг. И тут, как я понял, у меня возникла особая связь с этими красными сферическими созданиями. Вдруг они заговорили со мной – тихо, по своему языку. Ими, понимаешь, словно шатнуло, хотя у них нет мозгов, как у нас. Но, видимо, ЛСД меняет перцептивные способности человека.

Нюхнул я этот порох, эфедроном раскидался по макушке. И тут, словно магнит, прицепился к помидорам. На даче, где я находился, было много теплиц с овощами. Я решил зайти в одну из них, чтобы провести незабываемую "беседу" с этими томатными мордочками.

Первый помидор, с которым я решил пообщаться, оказался поворотливым и ворчливым типом. Он начал возмущаться, что его будут есть и что он не хочет попасть на кухонный стол. Это было странно, но я понимал его. Ведь когда ты в пиках, ты начинаешь сочувствовать всему живому. Но я постарался успокоить его, сказав, что он особенный, что его ждет светлое будущее вместо того, чтобы окончить свои дни в салате.

Несколько других помидоров начали спорить между собой. Одни утверждали, что они самые сочные и сладкие, другие – что они самые большие и красивые. Я попытался им объяснить, что всякому своё, но в их борьбе за первенство они не слушали меня. А я старался как мог, все эти глюки обьяснить, но в ответ – ничего. Понимаете, братан, с них взять?!

Так что я смотрел на эту смешную сцену и думал: "Мир абсурда, черт возьми!" Когда я сказал им об этом, они в ответ начали смеяться. Их смех был странным, словно гром из-под земли, но я смеялся вместе с ними. Ведь в такие моменты ты просто не можешь сдержаться – все вокруг такое забавное, что хочется смеяться и радоваться каждому моменту.

Через несколько часов, когда эффект ЛСД начал спадать, я понял, что пора заканчивать этот сумасшедший день. Пришел, так сказать, в свои чувства и понял, что все эти разговоры с помидорами были просто глюками наркотического рока. Но, понимаешь, братан, такое впечатление, что та "беседа" изменила меня, словно я стал частью этого абсурдного мира.

И вот я, вернувшись домой, сижу и думаю о том, что произошло. Может быть, я стал частью какой-то параллельной реальности, где разговаривать с помидорами – вполне нормально.

Но одно я знаю наверняка – наркотики – это настоящая игра с огнем. И даже если тебе временно кажется, что ты стал магнитом для помидоров, то это не значит, что такое состояние длится вечно. Лучше не играть с этими вещами, а просто наслаждаться жизнью, не испытывая глюков и странных иллюзий.

Який фічер маєте, любі рейвери та репери! Дістаньте свої пырялки (шприці) та згортайте розбіжні закладки на столі, бо я сьогодні покажу вам, як я купив кислоту LSD і пробрався до овочевого кіоску за їжею в темну частину ночі. Вітаю в моєму світі психоделій та безуму! Та ладно, схильність до таємниць - моє друге ім'я, тому нехай це залишиться між нами, окей? Почнемо з того, що я розбавив мій головний сокровище гідропоном, неба живильного розчину для маріхуани (гідропона) декілька днів тому. Але цього разу я вирішив вдихнути дух космосу, спробувати новий шматочок світу, тож відправився на пошуки чогось особливого. І ось я, засвітивши рофлу, підходжу до хлопців, які знають, звідки розбирати наркотики. "Bruh, ти не маєш покинути цей світ, поки не спробуєш правдивої кислоти LSD", - запропонував мені Лоу. "Барвистий світ збудження, магічні закладки та незабутні подорожі занурять тебе в абсолютний ейфорію!" Ідея купити ці неймовірні капсулки таки закінчилася успіхом. Заховавши свою кислу на схованке та приховавши її в більшій кількості закладок, ніж відповіді на контрольної, я вирішив перевірити цей новий світ. Знавши, що на овочевому кіоску ніхто не стане запідозрювати мене, розпускався як жмых макової трави, вирішив прокатити цей ризикований рейд. Окей, йду я на повичку, обережно вивертаючи своє становище в мріях. Прийшовши до кіоску, я не міг не помітити неонові вогники, які світилися, ніби під керуванням самої космічної сили. Я подумав собі: "Час зануритися в цей екстаз!" Затамувавши дихання, я протиснувся між ящиками з овочами та фруктами, вникнувши в містику цього овочевого світу. Казалося, ніч навіть не сподівалася, що її темрява зможе так ширяться тут, серед редьки та броколі. Я був на межі галюцинацій, але я бачив, як світ кружляє навколо мене, закручуючись у шаленому танці. Однак, не оговтавшись від скептицизму, я продовжив свій похід на пошуки еди. Зіткнувшись з горою гарбузів, я розумів, що це випробування хоч і смішне, але складне. Мої очі були мариновані в безбарвний сироп, і тому бачення моїх очей були абсолютно нелогічні. Облізуючи губи, я знайшов потрібну голку в стодоли пшениці. Так, відчувати оцей гаш дедика було прекрасно! Та ось, нарешті, я знайшов, чого шукав - золоту полицю з овочами. Вона світилася, як знак успіху наркомана. Їжа тут була чарівна, а її працівник мав обличчя золото, яке світилось, як багаття запалених свічок. Він насміхався до мене, знаючи, що я шукаю не тільки овочі, а цілий світ пригод та веселощів. "Вітаю, братан, я самий знаний овочовий демон в цьому кварталі. Чим можу допомогти?" - заговорив він з величезним посмішкою, показуючи свої зуби, вишкрябані з чистоти. "Повернувшись із подорожі по світі психоделіків, я зрозумів, що овочевий андерграунд - найкраще місце для пошуку їжі ночі. І ось я тут, з пропозицією, якої ти не зможеш відмовити!" Відчуваючи, як серце розбивається від радості, я зачерпнув дух, щоб відповісти на його запитання. "Ти знаєш, братан, мені потрібна найкраща їжа цієї ночі, яку тільки можна знайти. Я голодний, як вовк, і готовий заплатити, щоб засмакувати частку вашого овочевого дива!" Він розгорнув переді мною таблицю з десятками закладок, де розписані всі види овочів - від броколі до перцю чилі. "Оце, братан, наша імпровізована карта овочевого району. Всі закладки підійдуть, але насправді, найкращі страви тут - ті, що збагачені нашими спеціальними препаратами." Бувало, так складно вживати їжу, коли ти розсіяний від кислотного туману LSD, але я вибрав найкращий горошок-френкінштейн, який ївся в моїй смужці походу. Але виявилось, що це була найкраща річ, яку я коли-небудь смакував! Облямований від сміху, я насолоджувався найкращим прикладом магії овочевого світу. Закручувався я в цьому овочевому супермаркеті, ніби в космічному шоу, і радувався кожній секунді мого пригажання. І як тільки прийшов час розлуки, я залишався з пам'яттю, яка запам'ятовує цей незабутній рейд, щоб він живі в межах мого серця назавжди. Отак я купив ЛСД, пробрався в овочевий кіоск за їжею в темну частину ночі. Цей вечір став одним з найфантастичніших моментів мого життя, а я став наркоманом-репером, який ширяється в своєму безумному світі закладок, кислоти LSD та овочів. Дорогі друзі, уявіть, що це розповідь відбувається в місці, де реальне та уявне злиті воєдино. Вітаю вас у світі, де реальність реверсується, а сумніви зникають в гіпнотичному ритмі. Час зануритися в овочевий кіоск наркотичних химер та смаків, куди ми можемо потрапити лише під впливом закладок та кислоти LSD. Закривайте очі, мої друзі, і дайте своїй уяві відкрити цей світ дива.